28-29 жовтня 2023 р. за запрошенням польських колег відбувся візит співробітників геологічного факультету на Мінералогічну виставку (Люблін) та Музей скам’янілих дерев у Седлісько (Люблінське воєводство)

28-29 жовтня 2023 р. відбувся робочий візит співробітників нашого геологічного факультету до Польщі.
У суботу, 28 жовтня, півробітники Мінералогічного музею імені Євгена Лазаренка, кафедри мінералогії, петрографії і геохімії та кафедри геології корисних копалин та геофізики, разом з групою поціновувачів мінералогії з різних міст України відвідали на запрошення організаторів Мінералогічну виставку «Скарби Землі» у місті Любліні.
Спілкування з польськими колегами, споглядання представлених на виставці експонатів з різниз країн світу, поповнення цікавими зразками експозиції Мінералогічного музею нашого факультету – чудовий результат першого дня візиту.

29 жовтня 2023 р. на запрошення польських колег представники нашого геологічного факультету – співробітники Мінералогічного музею імені Євгена Лазаренка, кафедри мінералогії, петрографії і геохімії та кафедри геології корисних копалин та геофізики – відвідали Музей скам’янілих дерев у Седлисько (пол. Siedliska, гміна Любича-Королівська ТОмашівського повіту Люблінського Воєводства, Польща).
У музеї, відкриття якого відбулось ще 21 червня 2003 р., експозиція поділена а три частини, дві з яких – етногграфічна та присвячена мисливським традиціям. Третя, заради якого, власне, і було створено музей та запрошено нас – це скам’янілі дерева, які здавна знаходили і знаходять на території гміни, яка геоморфологічно є частиною Розточчя – горбистого пасма, яке простягається доволі вузькою смугою у Львівської області та південно-східної околиці Польщі (від Львова до Томашова, Щебрешина і Красника). Унікальною особливістю є знаходження у осадових відкладах фрагментів скам’янілих дерев – з родини кипарисових – віком понад 13 млн. р.

Завдяки силіцифікації збережено структурні особливості деревини, сліди діяльності деревоїдів, вік дерев, що загинули у далеку давнину та замістились кремнеземом.
Цікаві варіації забарвлення, які свідчать про наявні домішки, наприклад,  сполук заліза, мангану. Загалом у музеї зібрано більше 500 фрагментів скам’янілих дерев різного розміру – вагою від декількох сотен грам до більше 300 кг. Століттями люди знаходили такі скам’янілості і або викидали як непотріб, або використовували як звичайне каміння – для будівництва, ремонту доріг, лаштування парканів тощо, осікьки не розуміли, що це таке насправді. Нарешті наукове значення подібних знахідок та необхідність іх збереження було усвідомлено і один з прикладів музей реалізації цих заходів – музей у Седлісько.
В межах Українського Розточчя також відомі знахідки таких фосилій (скам’янілостей), частина яких зберігається у навчальних музеях факультету, багато розкидано по різних музеях і приватних колекціях, перероблено на прикраси та оробки або знищено. На жаль, поки що в Україні немає подібного музею, але вже декілька років є розмови і проект створення геопарку “Кам’яний ліс Розточчя”.

Візит був не тільки ознайомчим, але й мав на меті обмін досвідом роботи музеїв та налагодження співпраці задля покращення навчального процесу на факультеті. Обговорили можливість співпраці наукової та педагогічної, зокрема проведення у майбутньому навчальних екскурсій для наших студентів у рамках вивчення певних дисциплін, зокрема з низки палеонтологічних, мінералогічних, літологічних.