Меморандум між Avellana Gold та геологічним факультетом ЛНУ імені Івана Франка – це спільний фундамент для організації виробничих практик, стажувань, досліджень, кейс-чемпіонатів та хакатонів.
З аудиторії – до штольні: майбутні геологи-студенти ЛНУ імені Івана Франка змогли повністю зануритися у професію на Мужієвському родовищі
Цей візит дав старт серії щоденників польових геологічних практик – ініціативи, спрямованої на реалізацію Меморандуму між факультетом та Avellana Gold.
Ми провели студентів через увесь складний, але захопливий цикл життя родовища: від цифрового моделювання до «серця» об’єкта – підземних виробок.
Фахівці Avellana Gold продемонстрували блокову модель родовища, розповіли про особливості його освоєння та представили колекцію мінералогічних зразків.
Проте справжнє «бойове хрещення» відбулося на самому об’єкті. Після інструктажу з техніки безпеки група вирушила до штольні. Спуск на 500 сходинок углиб гори став для студентів справжнім відкриттям захопливого світу мінералів. Натхненні побаченим, учасники практики наповнили наплічники цінними зразками – вони стануть об’єктами їхніх наукових описів та досліджень.
Меморандум між Avellana Gold та геологічним факультетом ЛНУ імені Івана Франка – це спільний фундамент для організації виробничих практик, стажувань, досліджень, кейс-чемпіонатів та хакатонів.
Віримо, що саме такий симбіоз академічної науки та реального виробництва формує нову генерацію фахівців, здатних впроваджувати найвищі міжнародні стандарти в українській гірничо-геологічній галузі.
Команда Avellana Gold вдячна гостям за ентузіазм та жагу до знань!
Це був лише перший маршрутний день — далі буде ще цікавіше!
5 травня 2026 р. Чудова стаття про наш геологічний факультет від Інформаційної агенції “Гал-інфо”:
Золота лихоманка на Грушевського, або де у Львівському університеті приборкали мамонтів
Геологічний факультет ЛНУ ім. Івана Франка — це місце, де мільйоннолітній спокій динозаврів зустрічається з драйвом сучасних технологій. Тут давні гірські породи сусідять із “прибульцями” з космосу — метеоритами, а закам’янілі рештки прадавніх істот заворожують більше за блиск справжнього золота. До речі, золота тут найбільше в Університеті, адже кожен студент — на вагу цього металу.
Студенти-геологи, яких насправді небагато, навчаються на факультеті у найсучасніших лабораторіях із софтом від світових гігантів нафтогазової галузі, мріють проєктувати тунелі в Альпах та шукати критичну сировину, яка зараз є стратегічною для всього світу.
А от особлива магія факультету ховається у його трьох музеях:
Палеонтологічний музей зберігає кістки справжнього мамонта-львів’янина та сліди істот, що жили 2,5 мільярди років тому;
У Мінералогічному музеї можна побачити гігантські апатити та зрізи дерев з Аризони,
А у Музеї рудних формацій — справжню геологічну карту світу з багатствами з понад 500 родовищ.
Попри складні предмети на кшталт кристалографії, студенти обожнюють також виїзні практики в Карпатах, де вони “купаються” у відслоненнях порід, ведуть польові щоденники та власноруч створюють перші карти.
Більше про “Геодвіж”, кадровий голод у надрах Землі та лекції в аудиторії, де колись виступав Іван Франко, читайте у новому лонгріді “Екосистеми ЛНУ”.