Пам’ятаємо наших героїв! Святослав Лукащук
18 лютого 2025 р. наш геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка відвідали Ігор Лукащук та Костянтин Лукащук – батько та рідний брат Святослава Ігоровича Лукащука, солдата 125-ої окремої бригади сил територіальної оборони, нашого випускника 2019 року, який героїчно загинув 16 травня 2023 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Федорівка у Бахмутському районі Донецької області, передали декану факультету, доценту Сергію Ціхоню пропам’ятний фотоальбом-книгу “Свят. Шлях. Лука. Війна”, переглянули експозиції Мінералогічного музею імені Академіка Євгена Лазаренка та у дружній розмові на кафедрі екологічної та інженерної геології і гідрогеології, де він навчався, згадали студентські роки, польові практики, роботу над бакалаврською та магістерською кваліфікаційними роботами, військові будні Святослава, його бойові нагороди, спогади вчителів, викладачів, однокурсників…
Святослав обрав навчання на геологічному факультеті, мабуть, через любов до природи, до мандрівок, що і відображав у своїх різносторонніх захопленнях: сплав на байдарках, фотографування та багато іншого…
Святослав уособлював багато гарних людських рис – доброта, порядність, щирість, товариськість, надійність…
Ось як згадують Святослава ті, хто його навчали та разом з ним вчилися:
Анна Тьохта, конценртмейстриня, викладачка Ківерцівської музичної школи, де свого часу її учнем був Святослав Лукащук:
Таке хочеться писати щоразу, як чую поховальний дзвін за вікном… Та сьогодні, коли прощалась зі своїм учнем 
…
…Ненавиджу!!! Ненавиджу війну, ненавиджу росіян, ненавиджу усе московське. Ненавиджу тих, хто працював на росії чи на росію усі ці 9 років. Ненавиджу “я же мать”, ненавиджу тих, хто оминає блокпости, бо там роздають повістки. Ненавиджу тих, хто живучи в Україні, не спромігся вивчити українську. Такі як ви привели на нашу землю рузкій мір. Через вас гинуть наші діти!
Спочивай з миром Героє Святославе!
Пам’ятаємо…
Надія Кремінь, керівниця магістерської роботи Святослава:
Святослав завжди був сумлінний та добросовісний у виконні усіх поставлених завдань, надзвичайно працьовитий та наполегливий, приклад для інших студентів… Дуже сумно що війна забирає найкращих…
Вікторія Співак, однокурсниця Святослава:
Святослав був дуже чуйним та добрим одногрупником, завжди був готовий допомогти та пояснити, тим хто чогось не розумів, ми називали його «Святік, Свят»
Свят, проявляв неабияку цікавість до навчання, до предметів, він любив те, що вивчав. Ми жили в одному гуртожитку та памʼятаю як готувались до екзаменів разом, бувало вже світанок наставав а ми все сиділи і вчили, Святослав завжди відповідально ставився до навчання та пишався тим ким стане, а тепер ми пишаємось, що мали честь навчатись з такою людиною, Героєм який став на захист України, української землі та нас з вами, дякуємо батькам за тебе, ти був кращим з кращих.
Спочивай з миром, ми завжди тебе памʼятатимемо наш Свят!
Євгенія Ізмайлова, однокурсниця Святослава:
Свят був найдоброзичливішою людиною на факультеті, завжди з радістю відгукувся на будь-які прохання. Не було й дня коли він був у поганому настрої, на його обличчі завжди була ледь помітна але така щира й невимушена посмішка. У наших думках він залишиться таким…
Тетяна Гнип, однокурсниця Святослава:
Святік був дуже доброю людиною, на яку можна було покластися. Позитивний і веселий молодий хлопець, який міг прожити довге життя. Зараз пишу ці рядки і досі важко повірити в те, що його вже нема. Ця війна забирає найкращих, але пам’ять про них будемо зберігати вічно.
…
…Уляна Лойко, однокурсниця Святослава:
Щирий, веселий та дуже добрий. Так коротко можу описати Святослава, свого одногрупника, хоч ми і добре не знались бо познайомились тільки в магістратурі але завжди пам’ятатиму його таким.
Вічна пам’ять йому і подяка! Герої не вмирають!
Назавжди в наших серцях
…
…Зоряна Бобеляк, однокурсниця Святослава:
Неймовірно шкода,що помирають такі сміливі, добрі та відважні люди як Святослав. Він герой, який віддав своє життя заради того , щоб ми жили в вільній країні…
Тетяна Сушко, однокурсниця Святослава:
Вчилися ми зі Святославом не довго разом, але за той короткий час я можу сказати, що він був світлою людиною, спокійний, привітний, щирий та відкритий. Їздили разом на практику, проходили маршрути, він був добрий, допомагав якщо була потрібна допомога. Важко писати зараз і усвідомлювати, що людина яку ти знала загинула защихаючи нашу землю в цій клятій війні….. Ми всі йому дякуємо, бо він пішов захищати нас і віддав найцінніше що в нього було – його життя, в такому молодому віці він загинув, але для всіх нас в нашій пам’яті та серцях він залишиться Героєм 
Вічна пам’ять Святославові та нехай спочиває з Богом…
Вічна пам’ять Святославові та нехай спочиває з Богом…Ростислав Тарнавський
однокурсник Святослава:
Мені Святослав запамʼятався доброю людиною, дружелюбний, відкритий до спілкування. Наполегливий в навчанні був…
Святослав віддав за Україну найцінніше – своє життя!
Вічна слава та доземний уклін Герою України за його подвиг! Пам’ятаємо!
