Міжнародна наукова конференція та ювілейна ХL сесія Українського палеонтологічного товариства НАН України

29.11.2021 | 21:43
Міжнародна наукова конференція та сесія працювали за такими науковими напрямами:
🔹 Внесок академіка НАН України Петра Феодосійовича Гожика в палеонтологію і стратиграфію та розбудову Українського палеонтологічного товариства НАН України.
🔹 Еволюція органічного світу фанерозою України.
🔹 Біорізноманіття викопних організмів, палеоекологія та палеогеографія України.
🔹 Палеонтологічні та біостратиграфічні дослідження України.
🔹 Представлення матеріалів палеонтолого-стратиграфічних досліджень різних регіонів світу.
На пленарному засіданні було заслухано 7 доповідей, присвячених пам’яті видатного вченого­геолога, палеонтолога, стратиграфа, морського геолога, Президента Українського палеонтологічного товариства НАН України (2003–2020), академіка НАН України Петра Феодосійовича Гожика, його науковій спадщині, внеску в палеонтологію і стратиграфію та розбудову Українського палеонтологічного товариства НАН України, ролі у розвитку міжнародного наукового співробітництва.
Учасники конференції та сесії взяли надзвичайно активну участь у робочих засіданнях: було оприлюднено й обговорено 4️⃣6️⃣ доповідей, у тому числі міждержавних наукових розробок (Україна-Польща та Україна-Азербайджан), у яких представлено широкий спектр напрямів сучасної науки: нові дані з вивчення різних груп викопної (від докембрію до антропогену) фауни та флори України та віддалених регіонів, біорізноманіття, морфології, таксономії,  систематики, філогенії, тафономії; матеріали з вивчення міграції викопних організмів, палеогеографії і палеоекології басейнів седиментації. Було висвітлено розвиток органічного світу, його еволюційні зміни в інтервалі геологічного часу від пізнього докембрію до антропогену. Викладено матеріали з біостратиграфії фанерозою та верхнього докембрію і міжрегіональної кореляції біостратиграфічних підрозділів на основі етапності розвитку органічного світу. Порушено низку проблемних та дискусійних питань стратиграфії та палеонтології, популяризації науки та охорони об’єктів геологічної спадщини, статусу палеонтологічних колекцій музеїв та геологічних пам’ятників як національного надбання.
🎓На підсумковому засіданні міжнародної наукової конференції та ХL сесії Українського палеонтологічного товариства НАН України заслухано та обговорено доповідь президента УПТ НАН України док. геол. наук О.П. Ольштинської про результати конференції та сесії, окреслено перспективи палеонтологічних і стратиграфічних досліджень в Україні, прийнято резолюцію.  Рішенням сесії до складу Товариства було прийнято чотирьох нових членів.
Більше на сайті Інституту https://igs-nas.org.ua/index.php/uk/component/content/article/173
Триває Сьома міжнародна науково-практична конференція “Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування”. Конференція дуже насичена, ділимося невеличкою частиною тез із доповідей учасників.
🔘Микола Коляда, ДТЕК “Нафтогаз”: Стимулювання освоєння важковидобувних запасів – це інструмент нарощування видобувних можливостей держави. Потрібно залучати новітні технології, щоб освоїти нетрадиційні ресурсні джерела вуглеводнів в умовах скорочення видобутку газу і виснаженості його запасів.
🔘 Георгій Рудько, Державна комісія України по запасах корисних копалин:  Україна має одні з найбільших у Європі об’єктів з розвіданими запасами літію. Країна входить до десятки провідних країн за обсягами розвіданих запасів титанових руд, проте розробляються лише 10%. На сьогодні проаналізовано основні світові стратегії критичної мінеральної сировини в різних регіонах  світу. Описано розвиток  поняття та основні характеристики, схарактеризовано напрями використання критичної мінеральної сировини.
🔘 Ірина Супрун, Геологічна інвестиційна група: Надрокористування  – вкрай важлива сфера для економіки країни. Вона формує ВВП і ринок. Геологи, які розвивають цей напрямок, повинні розуміти, куди рухатись. Що очікувати бізнесу, інвесторам і загалом від ринку від правил держави. 2021 рік став для сфери надрокористування показовим. З’явився новий орган, який формує порядок денний у сфері – це РНБО.
Неможливо інвестувати у надра, якщо ми не знатимемо, що наше право захищене.
🔘 Сергій Вижва, ННІ “Інститут геології” Київський національний університет ім. Т.Шевченка: У період викликів вузи повинні переорієнтовуватись на європейські практики. В 2015 році була виокремлена нова спеціальність – «Наука про Землю». Вона включає близько 8 основних спеціалізацій. На сьогодні мала кількість кадрів пов’язана з відсутністю лобіювання і потреб у цій спеціальності.