Історія

11

Історія факультету

У серпні 2023 р. виповнилося 78 років з часу заснування геологічного факультету усесвітньо відомим геологом-мінералогом, академіком Євгеном Лазаренком, який став першим деканом факультету, а пізніше – проректором і ректором Львівського університету.

Створенню факультету передувала тривала і складна історія становлення й розвитку геології в університеті. Умовно її поділено на певні періоди – відповідно до державного устрою в країні.

Перший період – польський – тривав  110 років (1661–1772). Відомо, що вже тоді були мінералогічні колекції, які використовували під час навчання.

Другий період – австро-угорський (1772–1918). Викладали факультативний курс “Спеціальної природничої історії”. У 1852/53 навчальному році відкрито Мінералогічний музей, 1864 – кафедру мінералогії, 1905 – кафедру геології. Це були перші дві кафедри геологічного профілю на філософському факультеті.

Третій період – польський (1919–1939). Відкрито ще три кафедри геологічного профілю: геофізики і метеорології (1920), кристалографії (1922), палеонтології (1924); вони увійшли до складу математично-природничого факультету (1924).
Четвертий період – радянський (1939–1991, перерваний протягом 1941–1944 рр. унаслідок Другої світової війни) – розпочався з відкриття геологічного відділу (1939) на природничому факультеті, геолого-географічного (1944) та власне геологічного (1945) факультету.

П’ятий період – сучасний, український (з 1991 р.) – пов’язаний зі здобуттям Україною незалежності. До п’яти наявних кафедр долучилися дві новостворені кафедри – екологічної та інженерної геології і гідрогеології (1999) та фізики Землі (2000).

Розвиток геології у Львівському університеті пов’язаний з діяльністю трьох кафедр геологічного профілю, відкритих на філософському факультеті. Першою було засновано у 1864 р. кафедру мінералогії, яку в різні роки очолювали такі відомі вчені, як професори Ф. Циркель, Ф. Крейтц і Ю. Медвецький. Другою у 1905 р. відкрито кафедру геології, керівником якої став відомий дослідник з нафтової геології професор Р. Зубер. У 1922 р. в університеті була організована друга у світі кафедра кристалографії, очолювана професором 3. Вейбергом.

Подальша історія розвитку геології у Львівському університеті припадає на час існування природничо-математичного факультету, що був виділений з філософського факультету в 1924 р. До складу цього факультету увійшли три вище вказані кафедри геологічного профілю, якими в різні роки керували: професори З. Вейберг, Ю. Токарський і К. Смуліковський (мінералогії); В. Рогаля (геології), З. Вейберг і Л. Хробак (кристалографії), а також новостворена кафедра палеонтології, яку очолювали професори Ю. Семірадський і Я. Самсонович. Названі професори разом з професорами В. Тейсере, Б. Кокошинською, З. Паздро та іншими доклали чимало зусиль для становлення та розвитку загальної геології, тектоніки, мінералогії, петрографії, кристалографії, палеонтології.

Геологічний факультет Львівського університету створено у 1945 р. У перші роки існування він розміщався у двох корпусах: в університетському будинку на вул. Св. Миколая, 4 (нині вул. Грушевського) приміщення займали кафедри мінералогії, кристалографії та петрографії, а в корпусі по вул. Длугоша (тепер вул. Кирила і Мефодія), збудованому для хімічного, геологічного й фізичного відділів, приміщення належали кафедрам загальної геології, історичної геології і палеонтології. З 1950-тих років усі кафедри факультету знаходяться в будинку на вул. Грушевського, 4, у якому й нині займають перший і другий поверхи та частину підвальних приміщень.

Ініціатором створення геологічного факультету був випускник Харківського університету, доцент, заступник декана і декан геологічного факультету Воронезького університету, а в роки Другої світової війни – старший науковий співробітник Уральської філії АН СРСР Євген Лазаренко. Він обіймав посаду декана геологічного факультету до 1949 р., згодом призначений на посаду проректора (до 1951 р.), а потім – ректора Львівського університету (до 1963 р.).

Надалі факультет очолювали професори Микола Єрмаков (1949–1952), Володимир Козеренко (1952–1958), випускники факультету доценти Леонід Колтун (1958–1965, 1969–1971), Юрій Пекун (1965–1969), Ігор Марушкін (1971–1974), Юрій Мисник (1973–1980). Протягом 1980–1996 рр. факультетом керував проф. Орест Матковський. У 1996–1998 рр. обов’язки декана виконував доц. Юрій Федоришин. З 1998  по 2003 деканом факультету був проф. Роман Лещух. У 2003–2004 та 2011–2014 рр. обов’язки декана виконував доц. Віталій Фурман. Професор Микола Павлунь керував факультетом упродовж 2004–2011 рр. та з 15 січня 2014 року до 2 квітня 2023 року. З 3 квітня 2023 року обов’язки декана виконує доц. Сергій Ціхонь.

Сьогодні на факультеті є чотири кафедри.

Кафедра мінералогії, петрографії і геохімії створена 1 січня 2020 р. внаслідок об’єднання кафедр мінералогії і петрографії. Завідує кафедрою доцент Ірина Побережська. Кафедру мінералогії протягом 1945–1969 рр. очолював професор, академік Євген Лазаренко, 1969–1974 – доц. Ангеліна Ясинська. На цій посаді її змінили випускники факультету проф. Орест Матковський (1974–1999), доц. Петро Білоніжка, доц. Леонід Скакун (2002-2022). Кафедрою петрографії керували професор, академік Володимир Соболєв (1945–1960), проф. Данило Бобровник (1960–1974), випускники факультету проф. Олександр Бобрієвич (1974–1995), доц. Віталій Хмелівський, проф. Кирило Свєшніков,  доценти Андрій Сеньковський та Ірина Побережська, проф. Василь Гулій.

Кафедра загальної та історичної геології і палеонтології  створена 1 січня 2020 р. внаслідок об’єднання кафедри загальної та регіональної геології і кафедри історичної геології та палеонтології. Завідує кафедрою доц. Антоніна Іваніна. Кафедрою загальної та регіональної геології свого часу керували професори Микола Єрмаков (1945–1952), Дмитро Рєзвой (1952–1987), Альберт Сіворонов (1988–2016). Кафедру історичної геології і палеонтології очолювали професор, академік Олег Вялов (1945–1957 рр.), проф. Василь Горецький (1957–1964), один з перших випускників Львівського університету проф. Ярослав Кульчицький (1964–1991), випускник Чернівецького університету проф. Григорій Григорчук (1991–1995 рр.), випускник факультету проф. Роман Лещух (1996–2019).

Кафедра геології корисних копалин та геофізики створена 1 січня 2020 р. внаслідок об’єднання кафедр геології корисних копалин і фізики Землі. Завідує кафедрою доцент Олег Гайовський. При кафедрі функціонує Музей рудних формацій та лабораторія геоінформаційних технологій і комп’ютерного моделювання. Кафедра бере свій початок від 1955 р., коли було організовано кафедру методів пошуків та розвідки родовищ корисних копалин, якою керували професори Володимир Козеренко (1955–1958), Давид Горжевський (1958–1964), Євген Лазько (1964–1990), Андрій Пізнюр (1990–1995). У 1994 р. кафедру було перейменовано на кафедру корисних копалин і екологічної геології, а згодом розділено на дві кафедри: геології корисних копалин та екологічної та інженерної геології і гідрогеології. Кафедру фізики Землі, створену 2000 р., очолював доцент Віталій Фурман. Зазначимо, що перша кафедра, яка мала вирішувати близькі за змістом завдання, була створена ще в далекому 1920 р. видатним польським ученим Генриком Арцтовським і називалась кафедрою геофізики і метеорології.

Кафедру екологічної та інженерної геології і гідрогеології з 1994 р. очолювали професори Георгій Рудько, Андрій Пізнюр, доцент Марія Лебединець,  проф. Володимир Колодій, а з 2010 р. до нині нею завідує доцент Петро Волошин.

Важливий внесок у розвиток факультету належить таким видатним і знаним ученим, як майбутні академіки Володимир Сельський, Володимир Соболєв, Серафім Субботін, Лук’ян Ткачук, професори Збігнев Бартошинський, Василь Глушко, Василь Горецький, Григорій Григорчук, Юрій Долгов, Микола Єрмаков, Лаврентій Кудрін, Ярослав Кульчицький, Северин Пастернак, Андрій Пізнюр, Кирило Свєшніков, Євген Шевченко, доценти Адольф Алексєєнко, Оксана Анастасьєва, Ніна Вартанова, Яків Гіллєр, Микола Головченко, Ольга Горбачевська, Василь Єршов, Володимир Куземко, Євгенія Лавренко, Василь Лєсняк, Борис Мерліч, Юрій Пекун, Іван Попівняк, Ернст Портнягін, Катерина Сидоренко, Мартин Сливко, Михайло Фішкін, Василь Шеремета та багато інших.

За роки існування геологічного факультету підготовлено понад 5500 кваліфікованих фахівців-геологів та екологів, які успішно працювали чи нині працюють у геологічних об’єднаннях та експедиціях, науково-дослідних установах і закладах вищої освіти України й цілого світу (Канада, Австралія, країни Середньої Азії та ін.). Випускники факультету відкрили й розвідали чимало родовищ різноманітних корисних копалин, стали докторами й кандидатами наук.

Підготовку молодих фахівців на факультеті здійснюють за двома формами навчання – стаціонарною та заочною. У перші роки існування факультету спеціальність була одна – “геологія”, пізніше їх стало три – “геологічна зйомка та пошуки”, “розвідка родовищ корисних копалин”, “геохімія”. Згодом дві перші спеціальності об’єднано в одну – “геологічна зйомка, пошуки та розвідка”, а третю перейменовано на спеціальність “геохімія, мінералогія та петрологія”. У 1995 р. відкрито новий напрям підготовки – “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”. Нині на факультеті навчають студентів за двома спеціальностями: 101 – Екологія та 103 – Науки про Землю. Викладання навчальних дисциплін здійснюється для окремих спеціальностей за навчальними планами, які постійно оновлюються й охоплюють основні курси фахового й гуманітарного циклів і цілу низку вибіркових курсів.

На факультеті в різні роки навчалися студенти з Монголії, Алжиру, Сирії, Куби, В’єтнаму, Лаосу, Німеччини, Бразилії, Анголи, Еквадору, Кот-д’Івуар, Сенегалу, Туркменістану. Багато з них уже стали в себе на батьківщині відомими геологами, керівниками геологорозвідувальних і гірничодобувних компаній.

Нині викладацький персонал факультету охоплює двох докторів наук, професорів, 24 кандидатів наук, доцентів і п’ять асистентів. Навчальний процес обслуговує близько 40 осіб інженерно-технічного і лабораторного персоналу. До навчального і наукового процесу за 76 років функціонування факультету залучено низку лабораторій: експериментальної мінералогії (фізики мінералів), спектрального, хімічного, термічного, електронно-мікроскопічного, мас-спектрометричного аналізів, рентгеноструктурних досліджень, мікрохімічну, хроматографії, геологічної карти і аерометодів, методів вивчення родовищ, палеонтологічну, фізичних методів досліджень у геології, інформаційних мережних технологій і комп’ютерного моделювання, функціонує лабораторія польових еколого-геологічних досліджень у с. Верхнє Синьовидне. Вагомою дидактичною і науковою базою є неперевершені Мінералогічний музей імені акад. Є. Лазаренка, Палеонтологічний музей і Музей рудних формацій. Палеонтологічний музей і колекція фосилій входять до реєстру національного надбання України. Працює факультетська наукова бібліотека.

Наукову роботу на факультеті провадять як у галузі фундаментальних, так і прикладних досліджень. Результати досліджень публікуються у трьох наукових часописах геологічного факультету (“Мінералогічний збірник”, “Палеонтологічний збірник” та “Вісник Львівського університету. Серія геологічна”), а також в інших українських та зарубіжних наукових журналах. Співробітники факультету є авторами понад п’яти тисяч наукових статей і монографій, численних підручників, навчальних посібників та інших навчально-методичних праць, словників, довідково-бібліографічних видань та ін. Всесвітнє визнання здобули підручники Є. Лазаренка “Курс мінералогії” (п’ять видань) і Є. М. Лазька “Геологія СССР” (два видання), монографії В. С. Соболєва “Вступ в мінералогію силікатів” (1949) і М. П. Єрмакова “Дослідження мінералоуторювальних розчинів” (1950), нагороджені Державною премією.

На факультеті сформувалися й активно розвивались такі наукові напрями: мінералогічний (Євген Лазаренко), кристалохімічний і петрографічний (Володимир Соболєв), термобарогеохімічний (Микола Єрмаков), палеонтолого-стратиграфічний (Олег Вялов), знімально-тектонічний (Дмитро Рєзвой), докембрійсько-формаційний (Євген Лазько), кристалографічний  (Гуґо Піотровський), літологічний (Данило Бобровник), геології горючих копалин (Володимир Порфір’єв). Окремі з них переросли у всесвітньовідомі наукові школи: мінералогічну академіка Євгена Лазаренка, термобарогеохімічну професора Миколи Єрмакова, геології і металогенії докембрію професора Євгена Лазька, палеонтолого-стратиграфічну, засновану академіком Олегом Вяловим. Перші три школи офіційно затверджені Міністерством освіти і науки України. Протягом останнього десятиліття з’явилися нові наукові напрями: мікропалеонтологічний, еколого- та інженерно-геологічний, нафто-газо-вугільний, геотуристичний, фізики Землі.

До наукової роботи постійно залучають студентів, які працюють у наукових гуртках при кафедрах. Студенти є авторами понад 250 наукових публікацій. За останні 25 років не було жодного Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності, де б наші студенти не були в трійці переможців, а протягом останніх чотирьох років на другому етапі Всеукраїнської олімпіади з геології наші студенти часто-густо посідають усі три призові місця, що засвідчує високий рівень науково-педагогічної школи з геології на нашому факультеті.

Наукові розробки вчених факультету відзначені численними преміями і нагородами. Зокрема, лауреатами Державних премій у галузі науки і техніки стали Олег Вялов (1947), Володимир Соболєв (1950), Василь Єршов (1951), Микола Єрмаков (1952), Євген Лазько (1981), Євген Лазаренко (1983), Орест Матковський (1983), Олег Вялов (1986), Ярослав Кульчицький (1986), Василь Глушко (двічі – 1986, 1994). Премією імені академіка В. І. Вернадського АН України відзначено Василя Глушка й Андрія Сеньковського (1994). Почесних звань удостоєні: Ярослав Кульчицький, Євген Лазаренко, Євген Лазько, Дмитро Рєзвой – заслужений діяч науки і техніки України; Микола Павлунь – заслужений працівник освіти України; Василь Глушко, Юрій Крупський – заслужений геолог України; Орест Матковський – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка. Золотою медаллю “Людина   року” (1998) Американського біографічного інституту та іменною срібною медаллю  “Видатні люди ХХ століття” (2000) у номінації IBC Кембриджа (Великобританія) нагороджено професора Олександра Бобрієвича. Професор Аїда Андрєєва-Григорович – Міжнародна жінка року в науці у Кембриджі (1993). За підготовку фахівців для Монголії медаллю “800-річчя Монголії” нагороджено Петра Білоніжку, Юрія Дорошенка, Анатолія Костенка, Ореста Матковського, Миколу Павлуня, Альберта Сіворонова. Патент України на винахід “Спосіб сортування алмазів” 1997 р. отримали Збігнев Бартошинський та Сергій Бекеша.

Протягом багаторічної діяльності геологічного факультету на його базі проведено низку наукових форумів міжнародного рівня (наприклад, IV з’їзд Карпато-Балканської геологічної асоціації), а також численні наради й конференції з різних питань геології й екології, працювали львівські відділення Українського мінералогічного та Українського палеонтологічного товариств і геологічна комісія наукового товариства імені Шевченка. Протягом останнього десятиліття проведено такі міжнародні й вітчизняні наукові форуми: “Значення комплексних літо-біо-стратиграфічних досліджень під час пошуків нафти і газу” (2011), “Геофізичні дослідження та моделювання фізичних полів Землі” (2012), Сьомі наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка на тему “Розвиток ідей Є. К. Лазаренка в сучасній мінералогії” (2012), “Актуальні питання геологічних досліджень в Україні” (2013),  “Геотуризм: практика і досвід” (2014, 2016, 2018, 2021), Восьмі наукові читання імені Євгена Лазаренка на тему “Мінералогія: сьогодення і майбуття” (2014), “Проблеми геології фанерозою України” (2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019), “Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки” (2015), Десяті наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка (2016), “Геофізичні дослідження та моделювання фізичних полів Землі” (2016), студентська наукова геологічна конференція “Геологічна будова, корисні копалини і екологія їх видобутку на теренах України” (2017), Одинадцяті наукові читання імені академіка Євгена Лазаренка (2018), “Екологічні проблеми надрокористування. Наука, освіта, практика” (2019) та ін.

Нині геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка посідає чільне місце серед геологічних факультетів України. Ми й надалі навчатимемо й виховуватимемо нові покоління геологів та екологів, які працюватимуть на благо вільної й незалежної України.